|
Митрополит Кирил прокоментував питання про нове тлумачення канонічних правил Вселенським Патріархато |
|
Написав прес-секретаріат ІЦП
|
|
27.06.2008 |
|
МОСКВА. 24 червня 2008 Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил у сьогоднішньому виступі на засіданні Архієрейського Собору відзначив, що пастирська й місіонерська робота з діаспорою й пов'язане із цим розширення церковної діяльності сполучаються з певними проблемами. «Деякі з них пов'язані зі сферою міжправославних відносин, які, як відзначив у своїй доповіді Святіший Патріарх, у ряді випадків залишають бажати кращого», - підкреслив владика Кирило.
У доповіді відзначається, що ще з 20-х років минулого століття доводиться постійно зустрічатися із проблемою висунутого Константинопольською Церквою особливого тлумачення 28-го правила IV Вселенського Собору, де згадується висвячення єпископів «у іноплемінників» Понтійської, Асійської і Фракійської областей. Із цього Константинопольський Патріархат зробив висновок, що тільки Константинопольська Церква має право церковної юрисдикції поза своїми територіальними межами, а саме - в усьому світі, наскільки завгодно далеко від зазначених вище областей з 28-го правила.
«Поки наша Церква сповідницьки терпіла гоніння від богоборчої влади, вона не мала можливості вступати в повномасштабні дискусії по подібним до питань і вести про це діалог з іншими Церквами. Тепер цю же канонічну новелу намагаються представити як загальну думку, консенсус усіх православних, хоча далеко не всі Помісні Церкви згодні з таким тлумаченням 28-го правила», - заявив голова ВЗЦЗ МП.
Не зупиняючись докладно на канонічному аналізі цієї теорії, що давно був даний російськими й не тільки богословами, митрополит Кирил розповів про декілька нових моментів у її інтерпретації, що виявляються останнім часом. Вони створюють враження поступового розвитку нової еклезіології, що раніше не була відома православній свідомості, і яка може бути коротко зведена до наступних тез: |
|
Детальніше...
|
|
|
ЧИНОПОСЛЕДОВАНИЯ ХИРОТОНИЙ И КАНОНИЧЕСКАЯ ПРОЦЕДУРА ИЗВЕРЖЕНИЯ ИЗ САНА: СОПОСТАВЛЕНИЕ |
|
Написав прес-секретаріат ІЦП
|
|
29.05.2008 |
|
Вступление: каноны и церковь
Сталкиваясь с канонической проблемой, православный канонист, естественно, должен начать с соответствующих канонов, тщательно изучив их текст и исторический контекст. Сразу же после
этого он должен перейти к пониманию их значения, далее — рассмотреть историческую практику Церкви, а затем применить каноны для решения проблемы. Это краткое описание канонической методологии предполагает твердую убежденность в том, что каноническая традиция Церкви может и фактически должна быть использована в решении возникающих в Церкви проблем. К сожалению, не все в Церкви разделяют это основное предположение и скорее предпочтут оставаться на осмотрительном расстоянии от канонов, которые им представляются формальными, неясными, средневековыми и поэтому — по их мнению — противоречащими христианству, и будут стремиться к нахождению иного решения. Однако другие, решительно защищая ценность канонов, могут рассматривать только один или другой канон, или же оборот фразы в каноне, отделяя ее значение от более широкого экклезиологического контекста, и принимать решение, явно недостоверное в своем фундаментализме. Здесь, может быть, я представляю попытку рассмотреть жизнь Церкви через текст канона, а не канон через жизнь Церкви. Надлежащая каноническая методология отвергает оба отклонения от стандарта и лишь стремится сделать все "благопристойным и чинным" (1 Кор. 14. 40) и "обеспечить спасение и прогресс людей". Повний текст читайте тут Джерело: http://theolcom.ru/doc/sacradoc/5_06_Rentel.pdf
|
|
|
Нове видання Інституту Церковного Права |
|
Написав прес-секретаріат ІЦП
|
|
19.05.2008 |
|
 Христос Воскрес!
Дорогі друзі! Повідомляємо Вас, що в рамках Інституту Церковного Права ім. свщмч. Андрія Іщака вийшла друком книга протоієрея доктора Романа Шафрана «Синоди Києво-Галицької митрополії (1596-1991): Організаційно-душпастирський аспект».
У книзі на основі рішень та постанов синодів Києво-Галицької митрополії досліджено розвиток та організацію душпастирської діяльності Київської Церкви. Досі в українській канонічно-богословській літературі не було жодної цілісної монографії на таку тему. Зазвичай дослідники цієї проблематики, аналізуючи питання синодальної діяльності Київської Церкви, а також розвитку її душпастирських структур, зосереджувалися тільки на деяких аспектах, не опрацьовуючи згадану тематику загалом. З’ясування цієї теми дасть можливість краще зрозуміти фундаментальні правди, пов’язані з історією та організаційною структурою Київської Церкви. Детальніші інформації про книгу можете довідатися прочитавши статті: ШАФРАН Р. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕРКОВНИХ СТРУКТУР ЗГІДНО СОБОРІВ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОЇ
МИТРОПОЛІЇ (1596-1991). http://www.icl.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=333&Itemid=66 ОРГАНІЗАЦІЯ ДУШПАСТИРСТВА В ЗАКОНОДАВСТВІ СИНОДІВ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОЇ
МИТРОПОЛІЇ (1596-1991). http://www.icl.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=327&Itemid=66 Щоб дізнатися детальнішу інформацію про інші книжки Інституту Церковного Права, запрошуємо до сайту за адресою http://www.icl.org.ua/ |
|
|
